Герої не вмирають – вони продовжують свій звитяжний шлях в небесному воїнстві допоки ми їх пам’ятаємо
Сьогодні захисник України, житель с. Шедієве ХОДАК Віктор Григорович мав би святкувати свій 36-й день народження…Та… дев’ять років тому, захищаючи східні кордони України, він загинув від рук російських окупантів.
Народився Віктор Григорович у с. Шедієве. Тут закінчив школу, звідси пішов на строкову службу до Збройних Сил України. Після неї працював механізатором і водієм у місцевій агрофірмі, згодом – в охоронній фірмі у м. Дніпро.
20 червня 2014 року був мобілізований у діючу армію, служив у 93-й окремій механізованій бригаді гранатометником.
29 серпня 2014 р. був у складі десанту БМП № 132 17-ї ОТБР, яка надавала вогневу підтримку батальйону «Донбас», що намагався вийти з «Іловайського котла». Саме тоді, коли БМП, в якому перебував Віктор Ходак, разом з автомобілями «Донбасу» виїхала на околицю села Червоносільське, що поблизу м. Іловайськ Амвросіївського району Донецької області, по ній терористи випустили три ПТУРи. Два не поцілили, а третій влучив у ціль. Віктора тяжко поранило осколками. Хлопці намагалися зупинити кров, але врятувати товариша не встигли, їм довелося відступати під щільним вогнем противника. Віктора вони сховали в сільській хаті, маючи надію пізніше повернутися сюди й забрати пораненого. Але через кілька хвилин ворожий снаряд влучив у цю хату й вона загорілася. Разом з Віктором Ходаком тоді загинули його побратими Олексій Баланчук та Євген Петров.
27 червня 2015 р. Президент України П.Порошенко своїм Указом №311/2015 нагородив Віктора Ходака орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). В цьому Указі сказано: «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час Російсько-української війни».
Немає і не буде пробачення убивцям, які вже дев’ять років ведуть кровопролиття на наших землях! Немає і не буде забуття нашим хлопцям-Героям, які ціною життя відстоюють нашу свободу і незалежність!
Герої не вмирають – вони продовжують свій звитяжний шлях в небесному воїнстві допоки ми їх пам’ятаємо.
