365 днів повномасштабного вторгнення
Сьогодні спливає страшна для кожного українця дата – рік від дня початку війни.
Наше життя більше не ділиться на місяці чи тижні. Воно ділиться на час до і після. Та війна нас не зломила. Жителі Новосанжарської громади, як і всі українці, продемонстрували непереборну волю до свободи, стійкість, мужність, свою готовність боронити Богом дану землю.
Вторгнення ворога на українську землю зруйнувало мрії, порушило плани і звичне життя. Та смертельна небезпека згуртувала нас, а не роз’єднала.
В перші дні лихоліття всі ми активно включились до дій. Зводилися й обладнувались блокпости. Чоловіки ставали добровольцями, активно поповнювали загони територіальної оборони на місцях, долучалися до рятувальної діяльності, розбираючи завали житлових будинків постраждалих населених пунктів. Було створено Добровольче формування територіальної громади (ДФТГ). Жінки взялися до плетіння маскувальних сіток, виготовлення теплого одягу для захисників, пекли пиріжки, смаколики, заготовляли м’ясні та рибні консерви. Всі разом збирали продукти харчування від людей та сільгоспвиробників, які передавали в найгарячіші точки.
Масового руху в громаді набуло волонтерство, направлене як для підтримки наших захисників, так і для допомоги переселенцям. В цей же час власники автотранспорту власним коштом здійснювали рейси до міст, які зазнали всіх жахіть війни, аби вивезти звідти якомога більше людей.
На базі Новосанжарської селищної ради запрацював координаційний штаб. Серед працівників селищної ради та структурних підрозділів було встановлене цілодобове чергування, що діє й понині.
Найскладнішими були перші дні й місяці війни. Саме тоді громада надаючи прихисток великій кількості внутрішньо-переміщених осіб і забезпечуючи їх, подекуди, не лише житлом, переходила й сама на військові рейки, намагаючись відповідати вимогам воєнного часу. Швидкими темпами були підготовлені укриття не лише в селищі, а й у старостинських округах, було налагоджено співпрацю з кількома міжнародними організаціями по виділенню гуманітарної допомоги та роботу по її формуванню й видачі. Була налагоджена система оповіщення населення на випадок повітряної тривоги у селищі, створились пункти незламності на період блекауту.
У зв’язку із масованими ударами ворога по критичній інфраструктурі виник дефіцит електроенергії. По всій країні були введені графіки почергового відключення від мережі. Та це не стало перешкодою в роботі та життєдіяльності нашої громади. Широко використовувались генератори, що забезпечувало безперебійну роботу селищної ради, підприємств, установ та організацій.
Війна стала лакмусовим папірцем на ознаку згуртованості і єдності громади. І дійсно, у скрутний момент ми підтримуємо один одного. Плачемо від болю втрати, коли прощаємось із загиблими. Тож, схиляємо голови у хвилині пам’яті й довічної шани перед світлими образами Чумаченка Романа Сергійовича, Тищенка Ігоря В’ячеславовича, Горбункова Олексія Григоровича, Луговського Ярослава Романовича, Бабенка Андрія Миколайовича, Назарова Рустамджона Сафаралійовича, Шинкаренка Дмитра Олексійовича, Колодяжного Руслана Юрійовича, Дігтяря Антона Миколайовича, Яременка Олександра Валерійовича, Янка Миколи Васильовича, Поляцького Дмитра Олеговича, Дігтяря Дмитра Сергійовича, а також Збицького Максима Володимировича, Мокляка Олександра Сергійовича, Писаренка Василя Григоровича, Балі Володимира Яковича, Іванова Сергія Олексійовича, які загинули під час проведення АТО.
Слава вам, Герої на віки віків!
Та, попри біль, громада продовжує жити і кожен, на своєму місці, продовжує робити свою маленьку, але таку важливу для нашої перемоги справу.
Заклади культури влаштовують благодійні концерти, проводять благодійні заходи, де збираються кошти на потреби армії. Медики прикладають всі свої зусилля, аби якнайкраще лікувати поранених та сприяють проведенню днів забору крові. Учителі, попри ризики сьогодення, відновили навчання у школах, а вихователі – у дитсадках.
Велика вдячність всім жителям громади, підприємствам, установам, організаціям, сільгоспвиробникам, вчителям, працівникам та вихованцям шкіл та дитсадків, медикам, підприємцям, благодійникам, волонтерам та всім небайдужим за велику допомогу, терплячість, незламність та віру в нашу Перемогу.
Попереду ще багато роботи, планів, надій. Щиро віримо, що разом ми переживемо всі труднощі, здолаємо ворога і здобудемо таку очікувану Перемогу.
З щирою вдячністю, селищний голова – Геннадій СУПРУН
