Національний День молитви
Шановні жителі громади! Дорогі земляки! Сьогодні день, який назавжди змінив кожного з нас. День, коли вся країна прокинулася від вибухів і тривоги. День, що став початком великого випробування для України та для кожної української родини.
Але разом із болем, страхом і невизначеністю цей день показав головне — нашу силу. Силу єдності. Силу громади.
У перші години й дні повномасштабного вторгнення ми згуртувалися так, як ніколи раніше. Хтось пішов до лав Збройних Сил, хтось долучився до територіальної оборони, хтось став волонтером. Надавали транспорт і пальне, працювали без відпочинку, організовували прихисток та допомогу для людей, які втратили свої домівки.
Наша громада відкрила двері для тих, хто тікав від окупації та постійних обстрілів. Ми приймали родини з прифронтових територій, зруйнованих міст і сіл. Ділилися житлом, теплом, одягом, продуктами — і найголовніше, підтримкою та людяністю.
Ми разом облаштовували пункти прийому, збирали гуманітарну допомогу, підтримували наших військових. Ми вчилися жити під звуки сирен. Ми трималися. І тримаємося досі.
За ці роки ми втратили багато. Ми схиляємо голови перед пам’яттю наших Героїв, які віддали життя за свободу України. Їхня мужність назавжди залишиться в історії нашої громади та в наших серцях.
Та попри всі труднощі, ми вистояли. Ми зберегли віру. Ми довели, що наша громада — це не просто територія. Це люди - небайдужі, сильні, здатні підтримати одне одного в найважчий момент.
Сьогодні я щиро дякую кожному з вас — за стійкість, за відповідальність, за взаємопідтримку. Дякую нашим захисникам і захисницям. Дякую кожній людині, яка простягнула руку допомоги.
Ми продовжуємо працювати, допомагати армії, підтримувати вимушених переселенців і розвивати нашу громаду — навіть у воєнний час. Бо наше майбутнє — це сильна, вільна, незалежна Україна.
Ми вистояли тоді. Вистоїмо й тепер. Разом до Перемоги. Слава Україні!
З повагою, селищний голова Геннадій СУПРУН
