Вічна та світла пам’ять Герою!
Скільки горя і непоправних втрат несе нам війна…
Сьогодні Новосанжарська громада прощалася назавжди із земляком, військовослужбовцем Збройних Сил України ІНЯТКІНИМ ОЛЕКСАНДРОМ МИКОЛАЙОВИЧЕМ.
Олександр Миколайович народився 5 серпня 1976 року в с.Старі Санжари. Змалку був добрим і врівноваженим, спокійним і щирим, відповідальним і турботливим. Мріяв стати механіком і принести якнайбільше користі на аграрній ниві. Тому після школи продовжив навчання спочатку в Хорольському аграрному технікумі, а потім у Полтавському аграрному університеті. Відслуживши в армії, став працювати, застосовуючи свої професійні здібності в різних сферах. Останнім часом - в газо-нафтовій галузі.
Війна застала Олександра на Сумщині. Будучи там в службовому відрядженні, він на власні очі бачив масштаби трагедії і, разом з тим, відчував незбориму міць українського супротиву.
Перше, що зробив, повернувшись додому – звернувся у військкомат з проханням зарахувати добровольцем до ЗСУ і вже 27 лютого був призваний.
Деякий час Олександр Миколайович проходив службу в Полтаві. Та вже з липня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у найгарячіших точках: Харківському напрямку, пізніше у Бахмуті й Авдіївці Донецької області.
Непоправне горе сталося 19 березня 2023 року, коли зв’язок з рідними увірвався. Почалися страшні часи десятимісячного очікування, безрезультатних пошуків та сподівань. Експертиза дослідження ДНК підтвердила загибель стрільця-помічника гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4007 19.03.2023 року внаслідок штурмових дій противника біля н.п.Кам’янка, Покровського району, Донецької області.
Безжальний, жорстокий ворог вкрав плани, мрії ... Забрав життя хорошої людини доброго господаря, люблячого сина і брата, прекрасного батька, надійного товариша. Людини, яка любила життя, свою родину, свою країну.
Немає слів, аби виразити біль утрати для мами Лідії Миколаївни, синів Антона і Артема, сестри Наталії, всіх рідних, близьких, друзів, усіх, хто знав ІНЯТКІНА ОЛЕКСАНДРА МИКОЛАЙОВИЧА цілеспрямованим, безкомпромісним, щирим і добрим… Таким він залишиться назавжди.
Вічна та світла пам’ять Герою!
