Новосанжарська селищна територіальна громада
Полтавський район, Полтавська область

Герої не вмирають! Вічна пам’ять і вічна слава ГЕРОЮ!

Дата: 18.11.2023 16:55
Кількість переглядів: 370

Фото без описуСьогодні Новосанжарська громада в сльозах і на колінах провела до місця останнього спочинку щирого патріота, людину великого, вселюблячого серця, загостреного почуття справедливості, непідкупної гідності й великого почуття обов’язку, зовнішнього пілота безпілотних літальних апаратів, солдата РУКАСА ДМИТРА СЕРГІЙОВИЧА.

Народився Дмитро 11 квітня 1995 року в Нових Санжарах. Серед чотирьох синів дружньої родини Яніни Шандорівни і Сергія Миколайовича був найстаршим – надією і опорою батькам і наставником для молодших Олександра, В’ячеслава, Сергія.

Мріяв бути військовим, добре навчався, займався спортом, досяг успіху в пауерліфтингу, ставши призером чемпіонату області. Закінчивши із срібною медаллю школу, а потім із відзнакою Харківський авіаційний інститут, він став магістром у галузі двигунів внутрішнього згорання і не зупинився на шляху розвитку й пізнання. Багато читав, експериментував, вивчав. Працював над вдосконаленням автомобіля своєї мрії і, якби не війна, можливо, став би винахідником. Разом із друзями започаткував власну справу й упевнено йшов до успіху.

Дмитро умів розподілити час таким чином, що у вирі бурхливого, наповненого справами життя знаходив можливість побувати вдома. Щиро поговорити з батьками, дати правильні настанови молодшим братам, навідати люблячих дідусів і бабусь, обійняти кохану дружину Юлію і люблячого синочка Артемчика, спілкуватися з друзями, однокласниками, однодумцями, знайомими і соратниками.

У перші дні повномасштабного вторгнення Дмитро Сергійович влився в ряди добровольчого загону місцевої тероборони, патрулював вулицями селища, оберігаючи спокійний сон його мешканців. Молодий чоловік мав обширні знання в питаннях військової стратегії і тактики, любив зброю, вмів правильно з нею поводитись і передавав свої вміння і знання іншим. Чітко усвідомлював ризики військової служби в період війни, та це не зупинило Дмитра на півдорозі до військкомату. «Хто, як не я», - вважав він і вже у квітні 2023 року воював в найгарячіших точках у складі діючої армії.

В запеклих боях, в скрутних ситуаціях воїна берегли янголи-охоронці. Та 12 листопада їх не виявилося поряд … Немає слів, аби втішити згорьовану родину.

Квіти… Море квітів, людей, сліз…

Прощальні слова… й триразовий залп салюту…

Важко, гірко і боляче проводжати в останню дорогу найкращих. Та, завдяки таким, яким був РУКАС ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ, Україна вистоїть і обов’язково виборе свою волю, свою Перемогу.

Герої не вмирають! Вічна пам’ять і вічна слава ГЕРОЮ!



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних