27 травня в Кунцевому відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки нашому загиблому Захиснику Владиславу КОРНІЄНКУ
Сьогодні, 27 травня в Кунцевому відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки нашому загиблому Захиснику Владиславу КОРНІЄНКУ, яка розміщена на фасаді місцевої школи.
Владислав Степанович загинув 14 жовтня минулого року, а 18 жовтня надійшло офіційне підтвердження його загибелі. Солдат гранатометник аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти 1-го аеромобільного батальйону загинув під час виконання бойового завдання у населеному пункті Круглянівка Куп’янського району Харківської області.
Народився Владислав 10 квітня 1992 року у Кривому Розі. В 1997 році родина переїхала до Кунцевого, де мешкав дідусь нашого Героя. В 1999 році пішов до 1 класу Кунцівської школи, де гарно навчався, мав багато друзів, був веселим та комунікабельним. На жаль, юнака спіткала гірка доля - 16 років він залишився сиротою, ним став опікуватись дідусь. Закінчивши Кунцівську школу, Владислав продовжив навчання у автотехнікумі у місті Кривий Ріг. Працював на гірничо збагачувальному комбінаті, потім у місті Полтава на авто мийці.
І де б він не вчився чи працював, його завжди поважали і любили за його доброту, веселу вдачу, дотепні жарти та постійну готовність прийти на допомогу.
На початку повномасштабного вторгнення Владислав, як справжній чоловік та патріот, вступив до територіальної оборони, 16 серпня 2024 року долучився до лав ЗСУ, а вже 14 жовтня, в День Захисників та Захисниць України, під час виконання бойового завдання в селі Круглянівка на Харківщині поклав своє життя заради миру, заради незалежності та процвітання нашої країни.
Скорботний захід пам’яті Героя розпочали із Державного гімну України та вшанування пам’яті хвилиною мовчання. Віддати честь та данину пам’яті Захиснику України прийшли рідні, друзі, вчителі та учні рідної школи Владислава, представники місцевої влади, жителі громади.
До слова були запрошені класний керівник Владислава КОРНІЄНКА Олександр ПАЛАМАР та селищний голова Геннадій СУПРУН. Право відкрити меморіальну дошку було надано сестрі Воїна Оксані РУКАС .
Як сказав Геннадій СУПРУН у своєму виступі, напевно, ми встановлюємо меморіальні дошки не для нас, бо ми пропустили біль цих втрат через свої серця і пам’ятатимемо наших Героїв все життя. Ці маленькі меморіали для наступних поколінь, які вже не знатимуть війни завдяки ось цим Героям на меморіальних дошках. Тож наше завдання зробити так, щоб пожертва Владислава не була марною, ми маємо втілити в життя те, за що він і його побратими загинули - побудувати вільну, незалежну, європейську Україну та навіки вкарбувати їхні імена в нашу історію.
Хай горить свіча пам’яті, хто заради нас з вами пожертвував найдорожчим- життям! Слава Герою! Слава Україні!
