11 березня відбулося засідання Полтавського апеляційного суду у резонансній справі правопорушення, вчиненого неповнолітніми дітьми біля пам’ятного місця, присвяченого нашим загиблим Героям.
11 березня відбулося засідання Полтавського апеляційного суду у резонансній справі правопорушення, вчиненого неповнолітніми дітьми біля пам’ятного місця, присвяченого нашим загиблим Героям. Напевно, всі мешканці нашої громади, та і не тільки, пам’ятають той сумнозвісний відеоролик з танцями дітей під ворожу музику на фоні банерів із загиблими Захисниками.
Так от наш Новосанжарський суд ще в листопаді задовольнив скаргу представників філії Громадської організації «Сім’ї загиблих учасників бойових дій Полтавщини» в Новосанжарській селищній територіальній громаді і визнав винними у вчиненні правопорушення батьків неповнолітніх дітей, присудивши сплатити штраф в сумі 1700 грн. Всі батьки виконали рішення суду і сплатили штраф, крім родини Дерев’янків. Мати однієї з дівчаток Марина Дерев’янко подала скаргу до Полтавського апеляційного суду щодо неправомірності рішення суду першої інстанції, аргументуючи її тим, що дітям ніде було розважатися, окрім як біля банерів із загиблими героями, оскільки, за її словами, в центрі нашого селища лише одна лавочка, бо у місцевої влади «на розташування алей кошти є, а для дітей влаштувати місце для прогулянок, як завжди, коштів немає». Залишимо це твердження без коментарів, кожен зробить свої власні висновки. Варто зауважити, що деякі формулювання з апеляційної скарги нам надали рідні загиблих, які брали участь у розгляді справи, аби звернути увагу громадськості на їх некоректність, яка могла б вплинути на об’єктивність прийнятого судом рішення.
Отже сторону «потерпілої» Марини Дерев’янко в апеляційному суді представляла адвокат Яресько, яка у своєму виступі наголосила, що під час війни треба берегти наших дітей, незалежно від їхніх вчинків та поведінки, вони мають право на власну думку. В той же час пані Яресько звинуватила присутніх в залі матерів та дружин загиблих Героїв в популізмі, травлі та булінгу дітей та їхніх батьків і порадила звернути увагу на те, що в нашій громаді діти виготовляють вибухівку. Те, що факт виготовлення дітьми вибухівки ще не доведено в судовому порядку і правозахисник не має права звинувачувати людей без вироку суду, і те, що вона сама ж щойно наголошувала на тому, що треба берегти всіх наших дітей, незалежно від їхніх вчинків, пані Яресько чомусь не взяла до уваги. Напевно, на її думку, берегти треба, все ж таки, не всіх дітей, а тільки тих, за захист яких їй заплачено. Також адвокатка звинуватила Новосанжарський суд в порушенні процедури розгляду справи.
Представниця матерів та дружин загиблих Героїв Катерина Малініна звернулася до суду з проханням залишити рішення Новосанжарського суду в силі, оскільки всі норми під час розгляду справи було дотримано.
Голова філії Громадської організації «Сім’ї загиблих учасників бойових дій Полтавщини» в Новосанжарській селищній територіальній громаді Наталія Бурніс у своєму виступі зауважила, що ніхто з рідних загиблих Захисників не переслідував родини дітей і самих дітей, навпаки, жінки закликали не карати їх, а провести з ними відповідну виховну роботу. А от батьки мають відповідати за неналежне виконання свої батьківських обов’язків.
Суддя Панченко, розглянувши матеріали справи та заслухавши сторони, виніс рішення залишити в силі рішення Новосанжарського суду без права оскарження.
Рідні наших загиблих Захисників щиро вдячні судді Панченку за об’єктивне рішення, представниці їхніх інтересів Катерині Малініній за допомогу та супровід цієї справи у суді, а селищному голові Геннадію Супруну за всіляку підтримку та допомогу у цій резонансній справі.
Додамо, що наші загиблі Герої – це також діти своїх батьків і вони також мають право на те, щоб їх берегли (цитуючи пані Яресько), але так сталося, що не вберегли, вони загинули за нас всіх, за те, щоб ці діти могли розважатися. Також наші Герої мають право на повагу до їхньої пам’яті, бо вони принесли себе в жертву, щоб ми жили, щоб Україна була незалежною. І де були б ці діти, які танцювали під ворожу музику на місці пам’яті цих Героїв, де були б їхні батьки, якби не наші Герої – загиблі та живі? Питання риторичне, але яскраво демонструє моральні якості однієї з сторін цієї справи.
