Вічна пам’ять і вічна слава ГЕРОЮ!
Сьогодні минає два роки від трагічного дня непоправної тяжкої втрати нашого земляка, старшого солдата, старшого водія 1 стрілецької роти в/ч А2167 ЛУГОВСЬКОГО ЯРОСЛАВА РОМАНОВИЧА. Ярослав Романович народився 29 квітня 1978 року у селі Руденківка. Навчався у Новосанжарській школі. Після закінчення 11 класів пішов працювати в експедицію глибокого буріння, далі - робота в «Новофармі» та приватних підприємців нашого селища. Практично більшість свого життя присвятив роботі за кермом. З перших днів війни Ярослав без вагань став на захист нашої країни. Під час здійснення ворогом артилерійського та мінометного обстрілу 13 липня поблизу населеного пункту Вершина Бахмутського району наш славний земляк – Луговський Ярослав Романович, отримав поранення, несумісні з життям. Позитивним, добрим, щирим і чуйним – таким він був. А ще – відважним і цілеспрямованим. Для друзів він був рятівною підтримкою, для рідних – опорою. Важко, гірко і боляче втрачати таких, яким був Ярослав Романович. Та завдяки таким як він Україна вистоїть і обов’язково виборе свою волю, свою Перемогу. Вічна пам’ять і вічна слава ГЕРОЮ!
