🕯️ Сьогодні Новосанжарську громаду огорнули біль і невимовна скорбота. Земляки з честю та шаною провели в останню путь мужнього Воїна, Захисника України 🇺🇦 Романа Миколайовича ТРИСТАНА. 🕯️
Прощання з Героєм розпочалося на площі біля пам'ятного знака Героям Небесної Сотні, де зібралися рідні, друзі, жителі громади та всі небайдужі, аби віддати шану воїну, який поклав своє життя за свободу й незалежність України. 
Після загальногромадського прощання траурна процесія вирушила до батьківського подвір’я Романа до с. Зачепилівка, де він виріс, звідки колись вирушив у доросле життя. Там із Героєм попрощалися найрідніші люди, сусіди та односельці.
Поховали Захисника на місцевому кладовищі. Під час жалобного мітингу присутні згадували життєвий шлях Романа. Про життя воїна розповіли голова Новосанжарської громади Геннадій СУПРУН, класний керівник Романа, вчителька Ольга СВИЩ, побратим, з яким Роман з першого дня проходив службу в ЗСУ, та капелан Православної церкви України отець Олександр.
Під час церемонії поховання батькові Захисника було вручено Державний Прапор України — як символ честі, мужності та вдячності за подвиг Героя.
Народився Роман 15 травня 1999 року в с. Зачепилівка. Навчався до 9 класу у Зачепилівській школі, середню освіту здобував у Руденківській школі. 
Роман був людиною з великим і світлим серцем. Всі ми пам’ятаємо його як щирого, доброго та працьовитого хлопця. З дитинства він мав особливий дар — хист до малювання 
, через який передавав красу світу, свої мрії та тепло душі.
Він умів творити і цінувати життя. Роман був надійною опорою та справжньою частинкою серця для своєї родини, завжди допомагав батькові, ділив із ним усі щоденні турботи.
Здобувши професію електрогазозварювальника у Полтавському багатопрофільному ліцеї №1, він чесно працював на благо нашого краю: і у відділі благоустрою селищної ради, і пізніше на підприємстві.
Він пройшов строкову службу у Львові, а коли ворог прийшов нищити нашу землю — свідомо та без вагань став на захист України.
18 червня 2024 року Роман склав військову присягу на вірність українському народові. Як старший оператор відділення спостереження розвідувальної роти, він мужньо виконував свій військовий обов’язок.
7 листопада 2024 року в бою поблизу селища Чумацьке Покровського району Донецької області Роман загинув за нашу свободу, за мирне небо над кожним із нас.
Новосанжарська громада висловлює найглибші співчуття батькові Миколі Володимировичу, сестрам Наталії Сергіївні та Наталії Миколаївні, брату Дмитру Едуардовичу, усім рідним, близьким, друзям та побратимам Романа.
Сьогодні він поповнив Небесний легіон українських Героїв. Відтепер його душа разом із побратимами оберігатиме Україну з небес, а пам'ять про його подвиг назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів і всієї Новосанжарської громади.
Світла пам'ять про нього назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав, любив і поважав.
Вічна пам'ять і вічна слава Герою — Роману ТРИСТАНУ!
Герої не вмирають!
